Година пам’яті чорнобиль – трагедія століття




Скачать 98.34 Kb.
НазваниеГодина пам’яті чорнобиль – трагедія століття
Дата конвертации21.02.2013
Размер98.34 Kb.
ТипДокументы
Година пам’яті

ЧОРНОБИЛЬ – ТРАГЕДІЯ СТОЛІТТЯ

Лілія Редька,

вихователь;

Юлія Ломака,

вихователь


Мета: ознайомити учнів з однією із трагічних сторінок України, розкрити наслідки трагедії; виховувати почуття співчутливості, критичне ставлення до історичних подій; розвивати почуття гордості за свій народ; прищеплювати любов до рідного краю.


Наочне оформлення: мультимедійна презентація, виставка літератури на дану тему.


Музичне оформлення: класична музика, сучасні пісні, фонограми пісень та музичний супровід  для танцювальних композицій.


Обладнання: мультимедійний проектор, дошка, музична апаратура, мікрофони, театральні костюми, стіл накритий чорною скатертиною, свічки, імпровізоване обпалене дерево.


Хід години пам’яті

Звучить музика «Атомна електростанція»

Голос з аудиторії: Чи буде квітень, як завжди

Дарунком весняної здоби.

Чи власним іменем біди

Ми назвемо його Чорнобиль?

Чи може викреслимо його

З календарів своїх допоки

Нас теплий грітиме вогонь

Ще не відкритих ізотопів?

Безмежна мисль, немає меж

Її спинити годі!

І ти, Чорнобилю, ти теж

Не маєш меж сьогодні.


26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

Відео із кінофільму «Аврора»

1-а ведуча: Стражденна наша земля... Зрита могилами, засіяна кулями, полита кров'ю... І, здавалося б, на цій мученицькій землі ніколи не повинно селитися ніяке горе, бо вже стільки було того горя, що крізь віки й досі чується відгомін тяжкого людського стогону...

2-а ведуча: Але ж ні, доля, чомусь ставши для нас злою мачухою, послала нам нелюдське випробування — Чорнобиль.

1-а ведуча: Покотилась до обрію,

Збурила сонячну синь.

На душі стало сумно,

На устах стало солоно-гірко.

Бо чорнобиль — трава-то полин.

Полин-трава... Стародавнє містечко пригорнулося серед лісів і ланів до світловодої Прип'яті. А звідки, з яких глибин народних, придбала ти назву — полин-трава?

2-а ведуча: Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово руйнуються хати. Разом із ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини.

1-а ведуча: Чорнобиль… Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться за 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав назву потужній атомній електростанції.

2-а ведуча: Але в історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, у якому сталася одна з найбільших в історії людства катастроф.

1-а ведуча: Ось уже 26 років дзвони Чорнобиля стукають у наші серця, змушують зупинитись і озирнутись у 1986-й... Скільки зламаних доль? Сироти, що втратили батьків, ненароджені діти, хвороби, туга за рідним краєм.

2-а ведуча: Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирають повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе…

Виконується пісня «Мальви»

Заснули мальви біля хати,

Їх місяць вийшов колихати.

I тільки мати не засне, мати не засне,

Жде вона мене.


О, мамо рідна, ти мене не жди,

Мені в наш дім ніколи не прийти.

З мого серця мальва проросла,

I кров'ю зацвіла.

Не плач же, мамо, ти ж бо не одна -

Багато мальв насіяла війна.

Вони шепочуть для тебе восени:

"Засни, засни, засни, засни..."


У матерів є любi діти,

А у моєї - тільки квіти.

Самотні мальви під вікном, мальви під вікном

Заснули вже давно.


Як зійде сонце - вийди на поріг,

I люди вклоняться тобі до ніг.

Пройдися полем - мальви буйних лук

Торкнуться твоїх рук.

Життя, як пісня, що не віддзвенить,

Я в мальвi знов для тебе буду жить,

Якщо ж я ласку не встигла принести -

Прости, прости, прости, прости...

Ліцеїстка: Чорнобиля гіркий полин

На серце ліг незримо й тяжко,

І пливе над землею дзвін

Із тихим стогоном протяжно.

То дзвонять дзвони не Хотині,

Де слід лишила свій війна,

Це стогнуть землі України,

Де мирний атом не мина.

Він впав смертельною росою

Не рай дібров, не зелень трав,

Своєю чорною косою

Провів по розмаїттю барв

І попелом покрились села,

І згинуло усе живе.

Пропали усмішки веселі,

Замовкло птаство лісове.

Лиш на отруєній землі

Небачена розкрилась квітка –

Про допомогу крик німий,

Між попелом остання іскра

Запала тиша.

1-а ведуча: Чи доводилося вам бачити землю, на якій ніхто не живе? Хоч ще квітують і родять сади, ніхто не споживає тих гірких плодів, не йде до лісу за цілющими дарами.

2-а ведуча: Це — земля Чорнобиля, це чорнобильські стежки, зарослі травами, якими рідко коли ступає нога людини.

1-а ведуча: Прилетіли птахи навесні,

Натомили в польоті крила,

Знову чути щебет й пісні,

А тривоги втримати несила.

Чорнобиль... Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів.

2-а ведуча: Евакуація. Її викликав чорнобильський ураган, вирвавши людей зі своїх осель, відірвавши від коренів, що єднали з рідною землею.

Ліцеїст: Мій біль, мій жаль, моя біда,

Моя ти пам’ять вічна,

Земля покинута й не та,

Отруєна й незвична.

Зелений край, колишній рай,

Краси шматки роздерті,

Отруйний дощ на чорний гай,

Тепер – це зона смерті.

Колючий дріт, залізний щит,

Богом полишена земля,

Сірий байдужий краєвид –

Мій біль, печаль моя…

2-а ведуча: А 26 років тому це було звичайне невеличке українське містечко. Ніщо не віщувало біди. Стояла тиха весняна ніч. Квітень завершував свою вахту в природі й передавав її травню.

1-а ведуча: У ніч із 25-го на 26-те квітня 1986 року о 1 год 23 хв 40 с, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум'я. Почався новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий. Печальний...

Ліцеїсти виконують хореографічну композицію «Жорстокий атом»

Ліцеїст: Зойкнула земля незвичним криком:

- Сину, вбережи і захисти!
Вийшла мати із іконним ликом:

- Йди, синочку, хто ж, коли не ти?

Спалахнуло небо, впало крижнем:

- Сину, вбережи і захисти!

Вийшла мати з немовлятком ніжним:

- Йди, коханий, хто ж, коли не ти?

І уже ні сина, ані мужа,
Лиш розверсті зорані поля...

Та пліч-о-пліч стали Біль і Мужність,

Дух і Воля, Небо і Земля.

2-а ведуча: Тієї ночі наш народ вперше зустрівся з такою грізною силою, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.

1-а ведуча: Першими до реактора прибули пожежники. Ціною життя 28-ми пожежників були врятовані країни від страшної небезпеки. Ось імена перших жертв чорнобильського полум'я.

2-а ведуча: Віктор Кибенок!

1-а ведуча: Микола Ващук!

2-а ведуча: Василь Ігнатенко!

1-а ведуча: Микола Титенок!

2-а ведуча: Володимир Правик!

1-а ведуча: Володимир Тищура!

Ліцеїстка: Ті, що згоріли в огні

В перші хвилин двобою,

Землю прикрили собою,

Як наші діди на війні.

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці,

Пам’ятник їм вознести

Треба у кожному серці.

1-а ведуча: За днями дні, мина повільно рік,

За днями дні — і другого немає.

Нехай же лихо наше помирає

І в світі не повториться повік.

Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль – попередження, набат,

Його уроків людство не забуде.

2-а ведуча: В пам’ять у про загиблих в Чорнобилі присвячується……..

Перегляд відеоролика

«В пам’ять у про загиблих в Чорнобилі присвячується…»

2-а ведуча: Наслідки чорнобильської катастрофи схвилювали весь світ.

1-а ведуча: Аварія призвела до небаченого забруднення біосфери, до появи тридцяти кілометрової зони, до радіоактивного опромінення тисяч людей. Навіть ті, кого біда не торкнулась особисто, були приголомшені чужим горем, стурбовані подальшою долею нашої блакитної планети.

Ліцеїст: На Чорнобиль журавлі летіли,

З вирію вертались на весні.

Як сніжниця попелище біле

Розвівалось в рідній стороні.

Там згоріли гнізда і гніздечка,

Поржавіла хвоя і трава,

Журавлина крихітна вервечка

Напиналась, ніби тятева.

Не було ні стогону, ні крику,

Тільки пошум виморених крил.

Журавлі несли печаль велику,

Наче тінь невидимих могил.

Не спинились птиці на кордоні,

Де сягає атомна ясса

І дивився батько з під долоні,

І ридала мати в небеса.

2-а ведуча: Чорнобильський дзвін —

Печаль і журба,

За тими б'є він,

Кого вже нема...

1-а ведуча: Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає,

Годинник життя безупинно іде...

Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам'ятає.

2-а ведуча: Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров'ям, життям.

1-а ведуча: «Мирний атом» став для України і прилеглих земель гірше війни. Збитки від аварії на ЧАЕС доведеться відшкодувати ще дуже довго...

2-а ведуча: Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам'яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.

1-а ведуча: Відзначення річниці Чорнобильської трагедії — це не свято, 26 квітня — це день, коли кожна людина повинна запитати себе: «Хто я? Для чого живу на цьому світі? Як живу? Чим можу допомогти іншим людям?»

2-а ведуча: Сама природа зробила нам застереження: «Люди, не будьте байдужими, жорстокими, безпечними! Пам'ятайте, що доля планети, доля всього людства, майбутнє — у ваших руках!»

Лунають дзвони Чорнобиля і слова з Біблії

Виходять ліцеїсти з свічками в руках стають полу кругом

Після слів з Біблії

1-ліцеїст: Б'ють тривожно Чорнобильські дзвони.

2 – ліцеїст: Вони нагадують нам про страшне лихо.

3- ліцеїст: Хай не повториться це ніколи.

4 – ліцеїст: Нехай земля зацвітає навесні буйним цвітом.

5 – ліцеїст: Нехай пахнуть трави, співають пташки.

6- ліцеїст: Нехай повертаються журавлі до рідної землі.

7 – ліцеїст: Нехай кожен прийдешній день наповню наші серця миром і спокоєм.

На фоні церковних дзвонів ведуча читає вірш

1-а ведуча:

Гріх перед Богом спокутувати будуть

Ті, хто порушив закони святі, —

Дзвони Чорнобиля стогоном будуть,

Щоб не було чорних днів у житті!

Стогін Чорнобиля спогадом-болем

Не затихатиме в наших серцях, -

Пам'ять про жертви не згасне ніколи!

Їй променіти в прийдешніх віках!

Виконується пісня «Город, котрого нет»

Ночь и тишина, данная навек.

Дождь, а может быть падает снег.

Всё равно, бесконечной надеждой согрет,

Я вдали вижу город, которого нет.

Где легко найти страннику приют.

Где наверняка помнят и ждут.

День за днём, то теряя, то путая след,

Я иду в этот город, которого нет.


Там для меня горит очаг,

Как вечный знак забытых истин.

Мне до него последний шаг,

И этот шаг длиннее жизни.


Кто ответит мне, что судьбой дано?

Пусть об этом знать не суждено.

Может быть, за порогом растраченных лет

Я найду этот город, которого нет.


Там для меня горит очаг,

Как вечный знак забытых истин.

Мне до него последний шаг,

И этот шаг длиннее жизни.


Там для меня горит очаг,

Как вечный знак забытых истин.

Мне до него последний шаг,

И этот шаг длиннее жизни.

Добавить в свой блог или на сайт

Похожие:

Година пам’яті чорнобиль – трагедія століття iconПрисвячується світлій пам’яті борців, страчених за Віру Предків
Антологія християнства: хрестоматія з релігієзнавства та культурології / [за заг ред. Г. Лозко]. – К.: Кмпу ім. Б. Д. Грінченка,...

Година пам’яті чорнобиль – трагедія століття iconОбласна рада 3 ббк удк
Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932 1933 років в Україні. Чернігівська

Година пам’яті чорнобиль – трагедія століття iconПрограм а
...

Година пам’яті чорнобиль – трагедія століття iconПрактика застосування Духовних Знань
Присвячується пам’яті українського ясновидця (провидця), пророка, волхва та патріота Петра Дементійовича Утвенка

Година пам’яті чорнобиль – трагедія століття iconОхорона та використання пам
Робота виконана у відділі історичного пам’яткознавства Центру пам’яткознавства Національної Академії наук України І українського...

Година пам’яті чорнобиль – трагедія століття iconВиховна година "Чорнобиль не має минулого"
Чорнобильській аес, показати, що чужої біди немає. Вчити застосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички....

Година пам’яті чорнобиль – трагедія століття iconРозробка уроку з біології «Різноманітність ракоподібних. Їх значення в Природі та житті людини» ( 8клас )
Завдання : що треба робити для покращення пам'яті ? (обговорення відповіді у вигляді гри " Мікрофон " )

Година пам’яті чорнобиль – трагедія століття iconОсновні дати життя та діяльності Кащєєва Б. Л. Борис Леон І дович Кащєєв
Біобібліографічний покажчик, що пропонується, присвячений пам’яті доктора технічних наук, професора Кащєєва Бориса Леонідовича

Година пам’яті чорнобиль – трагедія століття iconЛюдина без минулого безбатченко. Ю. Смолич пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років ббк 63. 3 (4Укр-4Кір)622,013
Людина, котра не знає свого минулого, ніколи повно не усвідомить сучасності й не загляне зірко в майбутнє

Година пам’яті чорнобиль – трагедія століття iconБогдан Лановик Микола Лазарович Роман Матейко
Ч-75 Чорна тінь голодомору 1932—1933 років над Тернопіллям: Книга пам`яті / Вступ ст.; упоряд.: Б. Д. Лановик, М. В. Лазарович, Р....


Разместите кнопку на своём сайте:
lib.convdocs.org


База данных защищена авторским правом ©lib.convdocs.org 2012
обратиться к администрации
lib.convdocs.org
Главная страница