Скачать 183.03 Kb.
|
Міжнародний Соломонів університет Кафедра філософії Навчально-методичний комплекс з курсу Етика Київ-2000 Укладач В. А. Малахов, д-р філософ. наук, проф. Затверджено кафедрою філософії МСУ (протокол № 1 від 26 вересня 2000 р.) Друкується в редакції укладача Навчально-методичний комплекс з курсу “Етика” для студентів денної та заочної форм навчання / Уклад.: В. А. Малахов. – К.: МСУ, 2000. – с. Міжнародний Соломонів університет, 2000 Навчально-методичний посібник Навчально-методичний комплекс з курсу Етика для студентів денної та заочної форм навчання Затверджено кафедрою філософії МСУ Підписано до друку 01.09.2000. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Гарнітура Тип Таймс. Обл.-вид. арк. Тираж 100 прим. Тираж виготовлено Міжнародним Соломоновим університетом 01135, м. Київ, вул. Шолуденка, 1Б Вступ Метою курсу є засвоєння студентами основних понять, напрямів і проблем науки етики в її історії та на сучасному етапі її розвитку. Курс знайомить майбутніх фахівців з морально-етичними засадами людської культури, важливими, зокрема, й з точки зору осмислення єврейської національно-культурної традиції. Особливий наголос ставиться на розкритті духовної і екзистенційної специфіки етичної точки зору на світ, викладі етичної теорії в зв'язку з актуальними проблемами сучасного практичного життя, прищепленні студентам дисципліни і навичок кваліфікованого етичного дискурсу. Етичні ідеї і цінності розглядаються в їхньому загальнокультурному і гуманістично-світоглядному контексті. Окреслюються особливості єврейської етичної думки, її внесок у становлення сучасної етики. Курс спирається на засвоєний мінімум знань з філософської пропедевтики та історії світової філософії. Разом з тим, він є органічно пов’язаним з курсом практичної філософії, формулюючи засадничу проблематику останнього. Також передбачається зв’язок з вивченням основ єврейської національної культури. Навчальна програма Тема 1. Що таке етика? Її предмет і завдання 1. Етос, мораль, моральність. 2. Етика як філософська наука. 3. Історичний характер предмета етики. 4. Основні завдання етики. Від студентів вимагається знати істотний зміст і співвідношення понять “етос”, “мораль”, “моральність”, мати загальне уявлення про історію формування предмета етики, а також про сучасну проблематику і коло основних завдань цієї науки. Література Етика: Навчальний посібник / Т. Г. Аболіна, В. В. Єфіменко, О. М. Лінчук та ін.– К., 1992.– С. 3-38. Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история этики. М., 1987.– С. 69-184, 202-210, 224-237, 280-287, 432-491. Малахов В. А. Етика: курс лекцій.– 2-ге вид.– К., 2000.– С.4-40. Швейцер А. Благоговение перед жизнью.– М., 1992.– С. 41-237. Шрейдер Ю. А. Этика: введение в предмет.– М., 1998.– С. 3-26. Тема 2. Основні типи етичних вчень 1. Гедонізм і евдемонізм. 2. Утилітаризм. 3. Стоїцизм. 4. Автономна і гетерономна етика. 5. Деонтологічна і аксіологічна етика. 6. Нормативна етика і метаетика. Від студентів вимагається знання основних типів етичних вчень, їх сутності й головних представників. Література Етика: Навчальний посібник / Т. Г. Аболіна, В. В. Єфіменко, О. М. Лінчук та ін.– С. 38-75. Гусейнов А. А. Иррлитц Г. Краткая история этики.– М., 1987.– С. 86-92, 112-184, 432-464. Дробницкий О. Г. Понятие морали. Историко-критический очерк.– М., 1974.-– С. 349-365. Мур Дж. Э. Принципы этики.– М., 1984.– 327 с. Шелер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей // М. Шелер Избранные произведения.– М., 1994.– С. 259-337. Шрейдер Ю. А. Этика: введение в предмет.– С. 44-61, 106-117. Тема 3. Мораль як соціальний феномен 1. Становлення моралі як форми регуляції людської поведінки. 2. Мораль і право. Мораль і звичай. 3. Конвенційна і постконвенційна моральність. 4. Етика і політика в сучасному світі. Від студентів вимагається мати конкретне уявлення про історію становлення і основні різновиди нормативної регуляції поведінки людей в суспільстві, спільні й особливі риси у взаєминах моралі і права, моралі і звичаїв, моралі та політики. Література Етика: Навчальний посібник / Т. Г. Аболіна, В. В. Єфіменко, О. М. Лінчук та ін.– С. 75-96, 175-188. Малахов В. А. Етика: курс лекцій.– 2-ге вид.– С.41-71. Вебер М. Избранные произведения.– М., 1990.– С. 495-546, 602-706. Дробницкий О. Г. Понятие морали: историко-критический очерк.– С. 228-247, 254-276, 299-329. Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія.– К., 1999.– С. 91-180. Рікер П. Навколо політики.– К., 1995.– С. 9-40, 185-228. Штайнзальц А. Контуры Талмуда.– Тель-Авив. 1981.– С. 89-207. Тема 4. Мораль і спільноти 1. Універсальність і спільність в системі етичних пріоритетів. 2. Макроетика і субстанційна моральність. 3. Етичні проблеми національних відносин. 4. Моральні аспекти національної ідентичності особи. 5. Загальнолюдське в моралі. Від студентів очікується розуміння взаємин макроетики і субстанційної моральності, універсальних і спільнотних, зокрема, національних засад в системі етичних пріоритетів, орієнтація в моральній проблематиці сучасних національних відносин. ЛІТЕРАТУРА Малахов В. А. Етика: курс лекцій.– 2-ге вид.– С. 72-101. Апель К. О. Етноетика та універсалістська макроетика: протиріччя чи доповнювальність // А. М. Єрмоленко. Комункативна практична філософія.– К., 1999.– С. 355-371. Бочковський О. Вступ до націології.– К., 1998.– С. 42-83, 98-132. Кучерский А. Еврейская парадигма / Двадцать два.– 1993.– № 88.– С. 136-149. Рікер П. Навколо політики.– С. 149-161. Тема 5. Поняття і структура моральної свідомості 1. Поняття моральної свідомості. 2. Моральні норми і принципи. 3. Моральні мотиви і ціннісні орієнтації. 4. Добро – провідна ідея моральної свідомості. Студенти повинні засвоїти поняття і смислову структуру моральної свідомості, співвідношення норм, принципів і заповідей моралі, суть проблеми моральних цінностей, специфіку ідеї добра як стрижньової в системі моральної свідомості. ЛІТЕРАТУРА Етика: навчальний посібник / Т. Г. Аболіна, В. В. Єфіменко, О. М. Лінчук та ін.– С. 87-96. Малахов В. А. Етика: курс лекцій.– 2-ге вид.– С. 102-123. Апресян Р. Г. Добро и польза // Этическая мысль: научно-публицистические чтения. 1991.– М., 1992.– С. 14-37. Бердяев Я. А. О назначении человека.– М., 1993.– С. 47-54, 85-87, 100-103. Дубко Е. Л. Моральное добро (историко-критический анализ) // Философские науки.– 1986.– № 1.– С. 108-116. Кьеркегор С. Страх и трепет.– М., 1993.– С. 13-112. Тема 6. Добро і зло 1. Поняття морального добра. 2. Моральне зло, його походження і сутність. 3. Проблема субстанційності зла. 4. Взаємовідношення добра і зла. Студенти повинні засвоїти поняття морального зла і добра, основні факти з історії їх осмислення, основні концепції щодо їх сутності та співвідношення, усвідомлювати специфіку і актуальність сучасної постановки зазначеної проблеми. ЛІТЕРАТУРА Малахов В. А. Етика: курс лекцій.– 2-ге вид.– С. 124-149. Бубер М. Образы добра и зла // М. Бубер Два образа веры.– М., 1995.– С. 125-156. Ильин Й. А. О сопротивлении злу силой // Й. А. Ильин Путь к очевидности.– М., 1993.– С. 5-132. Лосский Н. О. Условия абсолютного добра: основы этики.– М., 1991.– С. 62-74, 103-125, 165-179. Повель Л., Бержье Ж. Утро магов.– К., 1994.– С. 241-247. Сабиров В. Ш. Два лика зла.– М., 1992.– 64 с. Этология агрессивности и этика ненасилия: сборник материалов // Вопросы философии.– 1992.– № З.– С. 3-38, 65-81. Тема 7. Смисл життя і ставлення до смерті 1. Пошуки смислу як наскрізна проблема людського буття. 2. Способи і джерела осмислення людського буття. 3. Смерть як проблема сучасної філософії. 4. Етичні аспекти сучасної танатології. 5. Життя як подарунок і відповідь. Студент повинен скласти уявлення про етичний зміст проблеми смислу людського буття і історію її дослідження, знати основні філософсько-етичні підходи до проблеми смерті, орієнтуватися в етичній проблематиці сучасної танатології. ЛІТЕРАТУРА Малахов В. А. Етика: курс лекцій.– 2-ге вид.– С. 150-182. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти.– М., 1992.– 528 с. Бубер М. Хасидские рассказы // М. Бубер Избранные произведения.– Библиотека – Алия. 1979.– С. 73-191. Давыдов Ю. Н. Этика любви и метафизика своеволия. Проблемы нравственной философии.– 2-е издание.– М., 1989.– 320 с. Жизнь после смерти.– М., 1991.– 319 с. Рязанцев С. Танатология – наука о смерти.– СПб., 1994.– 384 с. Франк С. Л. Смысл жизни // С. Л. Франк Духовные основы общества.– М., 1992.– С. 147-216. Франкл В. Человек в поисках смысла.– М., 1990.– 367 с. Тема 8. Категорії моральної свідомості 1. Обов'язок. 2. Відповідальність. 3. Справедливість. 4. Моральна референція особистості. 5. Щастя. Від студентів вимагається обізнаність з природою, змістом і основними тлумаченнями зазначених категорій моральної свідомості. ЛІТЕРАТУРА Малахов В. А. Етика: курс лекцій.– 2-ге вид.– С. 183-220. Кант И. Основание метафизики нравов // И. Кант Лекции по этике.– М., 2000.– С. 223-282. Ермоленко А. Н. Зтика ответственности и социальное бытие человека (Современная немецкая практическая философия).– К., 1994.– С. 13-50, 80-90. Мелешко Е. Д., Назаров В. Н. Счастье (систематизация мудрых изречений) // этическая мысль: научно-публицистические чтения.– М., 1988.– С. 258-281. Роулс Д. Теория справедливости (Фрагмент из книги) // Этическая мысль: научно-публицистические чтения.– 1990.– М., 1990.– С. 229-242. Тема 9. Моральна самосвідомість 1. Поняття моральної самосвідомості. Честь і гідність людини. 2. Совість – основа моральної самосвідомості. 3. Розкаяння. Поняття сорому. Студенти мають засвоїти структуру моральної самосвідомості людини, здобути необхідні знання про природу і функції її основних компонентів, а також про специфіку прояву останніх в єврейській національній культурі. ЛІТЕРАТУРА Малахов В. А. Етика: курс лекцій.– 2-ге вид.– С. 221-258. Бербешкина З. А. Совесть как этическая категория.– М., 1986.– 101 с. Зимбардо Ф. Застенчивость.– М., 1991.– 208 с. Милтс А. А. Совесть. Мыслители разных эпох о совести // Этическая мысль: научно-публицистические чтения.– 1990.– С. 274-293. Соловейчик Й. Б. Катарсис.– Иерусалим. 1991.– С. 103-106, 108-109. Соловейчик Й. Б. О раскаянии.– Иерусалим. 1993.– 272 с. Шрейдер Ю. А. Этика: введение в предмет.– С. 184-197. Штайнзальц А. Роза о тринадцати лепестках.– Иерусалим, 1989.– С. 161-178. Тема 10. Моральні проблеми людської діяльності 1. Діяльність як моральний феномен. 2. Поняття моральної свободи. Свобода дії, свобода вибору, свобода волі. 3. Вчинок як першоелемент моральної діяльності. 4. Проблеми співвідношення цілей і засобів, мотивів і результатів діяльності. 5. Сучасна етика ненасильства і моральна активність людини. Студент має засвоїти філософсько-етичний зміст ідеї людської діяльності, вирізняти моральний аспект діяльності, вміти його аналізувати з врахуванням умов і проблем нашої сучасності. Малахов В. А. Етика: курс лекцій.– 2-ге вид.– С. 259-305. Бахтин М. М. К философии поступка // М. М. Бахтин Работы 1920-х годов.– К., 1994.– С. 9-68. Бердяев Н. А. О назначении человека.– С. 117-138. Гальцева Р. Свобода воли // Философская энциклопедия.– М., 1967.– Т.4.– С. 564-568. Киркегор С. Наслаждение и долг.– К., 1994.– С. 225-419. Шеллинг Ф. В. Й. Философские исследования о сущности человеческой свободы и связанных с ней предметах // Ф. В. Й. Шеллинг Соч.: В 2 т.– М., 1989.– Т. 2.– С. 86-158. Шрейдер Ю. А. Этика: введение в предмет.– С. 27-43, 62-88. Этология агрессивности и этика ненасилия // Вопросы философии.– 1992.– № 3.– С. 54-81. Тема 11. Етичні проблеми спілкування 1. Спілкування як царина людської моральності. 2. Відкритість і замкненість, монологічність і діалогічність людської особистості. 3. Моральні підвалини спілкування. Толерантність, повага, співчуття, любов. 4. Етика і етикет. Студент повинен мати уявлення про моральні підвалини спілкування, бути обізнаним з багатоманітністю етичної проблематики останнього, мати необхідні знання щодо культури спілкування і її реальних вимог. Література Етика: навчальний посібник / Т. Г. Аболіна, В. В. Єфіменко, О. М. Лінчук та ін.– С. 188-195. Малахов В. А. Етика: курс лекцій.– 2-ге вид.– С. 306-364. Бубер М. Я. и Ты. Диалог // М. Бубер Два образа веры.– С. 15-124. Його ж.: Хасидские предания. Первые наставники.– М., 1997.– 335 с. Екерман Б. Чому саме діалог? // Сучасна політична філософія: Антологія.– С. 344-367. Каган М. С. Мир общения: проблема межсубъектных отношений.– М., 1988.– 319 с. Левінас Е. Філософія, справедливість і любов // Е. Левінас. Між нами: Дослідження думки про іншого.– К., 1999.– С. 119-138. Соловейчик Й. Б. Катарсис.– С. 80-95. Франкл В. Критика чистого “общения” // В. Франкл Человек в поисках смысла.– С. 321-333. Тема 12. Моральність як феномен культури 1. Феномен моралі в контексті сучасного культурного досвіду. 2. Моральний вибір і його культурні передумови. 3. Проблема обгрунтування моральних цінностей і реальність культури. 4. Взаємозв’язок етики, екології і наукового пізнання в сучасному світі. Студент повинен мати уявлення про моральність як феномен сучасної культури, знати основні проблеми, пов'язані з процесами обгрунтування і трансформації системи моральних цінностей. ЛІТЕРАТУРА Етичні норми і цінності: проблема обгрунтування.– К., 1997.– 144 с. Хесле В. Философия и экология.– М., 1994.– 192 с. Швейцер А. Культура и этика // А. Швейцер Благоговение перед жизнью.– С. 81-237. Ясперс К. Философия веры // К. Ясперс. Смысл и назначение истории.– М., 1991.– С. 419-508. Семінарські заняття Тема 1. Етика Арістотеля 1. Арістотель про специфіку етики як науки. 2. Вчення про благо і доброчинності. 3. Концепція справедливості. 4. Співвідношення етики і політики за вченням Арістотеля. Аристотель. Література Никомахова этика // Аристотель. Собр. соч.: В 4 т.– М., 1983.– Т. 4.– С. 53-293. Гусейнов А. А. Иррлитц Г. Краткая история этики.– С. 112-148, 509-531. Тема 2. Етика І. Канта
ЛІТЕРАТУРА Кант И. Основание метафизики нравов // И. Кант Лекции по этике.– М., 2000.– С. 223-282. Гулыга А. В. Немецкая классическая философия.– М., 1986.– С. 43-104. Шелер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей // М. Шелер Избранные произведения.– С. 259-337. Тема 3. Добро і зло
3. Взаємовідношення добра і зла. ЛІТЕРАТУРА Батай Ж. Литература и зло.– М., 1994.– 166 с. Бубер М Образы добра и зла // М. Бубер Два образа веры.– С. 125-156. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. К генеалогии морали // Ф. Ницше. Соч.: В 2 т.– М., Мысль.– 1990.– Т. 2. С. 283-524. Тема 4. Смисл життя і ставлення до смерті 1. Пошуки смислу як наскрізна проблема людського буття, її культурні й екзистенційні витоки. 2. Способи і джерела осмислення людського життя. 3. Смерть як проблема моральної філософії. Література Арьес Ф. Человек перед лицом смерти.– 528 с. Франкл В. Человек в поисках смысла.– 367 с. Фрейд З. Мы и смерть. По ту сторону принципа наслаждения // С. Рязанцев. Танатология – наука о смерти.– СПб., 1994.– С. 13-84. Тема 5. Етика спілкування 1. Спілкування як сфера реалізації людської моральності.
3. Моральні засади спілкування. ЛІТЕРАТУРА Батищев Г. С. Особенности культуры глубинного общения // Вопросы философии.– 1995.– № 3.– С. 109-129. Франкл В. Критика чистого “общения” // В. Франкл Человек в поисках смысла.– С. 321-333. Фромм Э. Искусство любить // Э. Фромм Душа человека.– М., 1992.– С. 109-178. Тема 6. Питання етики юдаїзму 1. Етичний зміст основних заповідей Тори. 2. Моральна традиція Заповіту.
Студенти мають усвідомити специфіку морально-етичних аспектів юдаїзму, скласти уявлення про особливості морального дискурсу в єврейській культурі, про моральний зміст її основних засад. Література Бубер М Хасидские рассказы // М. Бубер Избранные произведения.– С. 73-191. Соловейчик Й. Б. Катарсис.– 264 с. Соловейчик Й. Б. О раскаянии.– 272 с. Урбах Э. Э. Мудрецы Талмуда.– Библиотека-Алия.– 1991.– 484 с. Штайнзальц А. Роза о тринадцати лепестках.– 232 с. Штайнзальц А. Контуры Талмуда.– 244 с. Питання для перевірки знань
|
![]() | Етичні ідеї І цінності розглядаються в їхньому загальнокультурному І гуманістично-світоглядному контексті. Окреслюються особливості... | ![]() | Особливого значення вивчення етики набуває, звичайно, для майбутніх юристів, покликаних відновлювати І розвивати за складних сучасних... |
![]() | Базові курси: Політекономія, Правознавство, Управління персоналом, Мікроекономіка, Макроекономіка, Економіка праці І соціально-трудові... | ![]() | Робоча програма, методичні рекомендації та індивідуальні завдання для студентів усіх спеціальностей |
![]() | Програма духовно-морального курсу для учнів 1-11 класів «Біблійна історія та християнська етика» (авторський колектив: керівник архієпископ... | ![]() | Ключові слова: етика, мораль, етос, етика науки, етос науки, філософія науки, амбівалентність ціннісного вибору вченого |
![]() | Предмет этики: а этика, мораль, нравственность; б этика как философская наука; в уровни этического знания и задачи науки этики | ![]() | Предмет І завдання дисципліни. Історія розвитку. Методика І функції країнознавства |
![]() | Об’єкт І предмет товарознавства. Завдання товарознавства. Потреби та вимоги споживачів товарів | ![]() | Тема:”Предмет та завдання патології клітин. Об’єкти та методи дослідження. Розвиток патологічних дисциплін в Україні(стисла історична... |